"Конференція, присвячена 350-річчю "Чорної ради" в Ніжині
26 червня 2013 року історики провели у Ніжині Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Громадські протистояння в історії України: від непорозумінь і розбрату до національної консолідації", приурочену до 350-ї річниці Чорної ради в Ніжині. Організували й допомогли в проведенні конференції Інститут національної пам’яті НАН України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Ніжинський краєзнавчий музей імені І.Г.Спаського, міська рада та інші.
У великій залі міськвиконкому зібрались і дослідники, і ті, кому цікаво дізнатись як саме рада черні і обраний на ній Іван Брюховецький вплинули на долю нашої держави, і чи варто було йти брату на брата, щоб вирішити хто мав керувати Гетьманщиною.
Тематика конференції, присвячена Чорній раді в Ніжині 1663-го року, свідомо розширена, каже проректор НДУ Олександр Самойленко. «Ми чудово розуміємо, нажаль, що вся українська історія пронизана такими подіями, які призводили до розбрату українців, а потім – втрати нашої незалежності», розповідає Олександр Григорович. Тому треба мислити ширше і бачити проблеми та наслідки далеких історичних подій, які випливають і нині, а не лише розглядати Чорну раду як звичайну подію з частини козацького життя.
«Ніжин був найбільшим містом Лівобережжя, а його полк у 1654-му привів до присяги двадцять дві тисячі людей. Такого полку-гіганту не існувало ніде на лівому березі Дніпра», — запевняє директор інституту пам’яті Володимир Кривошея. У той час саме ніжинці «диктували політику» на Лівобережжі, на відміну від сьогодення. І якби хід історії пішов у іншому напрямку, допускають історики, й на Чорній раді обрали гетьманом не Брюховецького, а Сомка чи Золотаренка, то, можливо, сучасний Ніжин був би не районним, а обласним центром України.
Оскільки "Чорна рада" відбулася поблизу перехрестя сучасних вулиць Московської та Редькінської, то учасників конференції запросили відвідати безпосередньо місце проведення ради. Учні та вчителі на подвір’ї ЗОШ № 10 влаштували для гостей невеличкий екскурс в історію та театралізовану міні-виставу, щоб хоч трохи відтворити події, які відбувались на стародавніх «виборах» гетьмана.
Проте, вчитися потрібно на чужих помилках, щоб нині й в майбутньому не допускати кровопролиття та побоїщ, коли брат йде зі зброєю на брата, переконаний один із учасників конференції, гість із Росії, викладач Російського державного академічного університету гуманітарних наук Олександр Алмазов. «Эти все коллизии, бурные события 60-80-х годов семнадцатого века, учили и русских, и казаков, и украинцев как находить компромиссы и точки соприкосновения», — пояснює Олександр Сергійович. «И это был хотя и очень болезненный, но очень полезный пример для будущего», додає О. Алмазов.
І саме тому треба навчитись робити правильні висновки та винести з тих подій важливий урок. І лише тоді наша держава буде неподільною та незалежною, каже Олександр Самойленко.
Науковці налаштовані на роботу й обговорення подій 1663-го серйозно. І, сподіваються, що їм таки вдасться видати книгу, яка стане абеткою для сучасних політиків, аби ті не допустили втрати незалежності та кровопролиття в країні.
За матеріалами сайту: УЕЗДНЫЕ НОВОСТИ. НЕЧТО О НЕЖИНЕ.
Дінера Бєстрєва
фото Ігоря Волосянкіна
|
