|
На сайті Міністерства культури України викладено для громадського обговорення проект документу "Порядок відбору рукописів, рідкісних та цінних видань до Державного реєстру національно-культурного надбання" http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article…
Вельмишановні колеги! |
|
Морозов О.С. Книжкове зібрання М.М. та І.М. Михайловських з колекції бібліотеки імені академіка М.Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Каталог. – Ніжин: Бібліотека імені академіка М.О.Лавровського, 2015. – 82 с.
Каталог книжкового зібрання бібліофілів М.М. та І.М. Михайловських, що зберігається у фондах Бібліотеки імені академіка М.О.Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, продовжує серію видань, спрямованих на науково-бібліографічне розкриття унікальних фондових колекцій одного з найдавніших бібліотечно-просвітницьких закладів Лівобережної України. Каталог містить докладний опис колекції книг, що були подаровані бібліотеці у 1919 р. викладачем Ніжинс ... Читати далі » |
|
Бібліофільське зібрання М.М. та І.М. Михайловських у Ніжині: до історії формування колекції Під час проведення робіт з відбору книжкових пам'яток для «Державного реєстру національного культурного надбання» у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя співробітниками Музею рідкісної книги НДУ було виявлено невелику (78 одиниць зберігання), але надзвичайно цікаву колекцію кириличних стародруків та видань гражданського друку (XVII-XVIII ст.). Усі ці книжкові раритети були поєднані однією характерною рисою – на передньому форзаці кожного видання містилася паперова наліпка з рукописним написом чітким каліграфічним почерком: «Из собрания старопечатных книг Н.М. Михайловского».
Родина Михайловських. ... Читати далі » |
|
У Львові поховали останки друкаря Івана Федоровича dailylviv.com
Понад чотири десятиліття останки Івана Федоровича, який надрукував перший «Буквар» та відновив книгодрукування в Україні, перебували у Музеї мистецтва давньої української книги у Львові. Сьогодні, 18 грудня, їх перепоховали у місці, де колись і знайшли – у церкві монастиря св. Онуфрія. Участь у перепохованні взяли представники всіх конфесій України.<неи Перепоховати останки Федоровича було мрією покійного директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького, який знайшов кістки під час ремонтних робіт у 1971 році. Однак через різні причини, цей задум вдалося реалізувати тільки зараз після досліджень останків польськими науковцями Як розповів президент Благодійного фон ... Читати далі » |
З а я в аВченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя з приводу суспільно-політичної ситуації в країні Вчена рада, професорсько-викладацький колектив, студенти, аспіранти і співробітники Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя глибоко стурбовані тією суспільно-політичною ситуацією, що склалася внаслідок вторгнення збройних сил Російської Федерації в Автономну Республіку Крим – невід’ємну територію Української держави, а також обурені розгортанням брутальної пропагандистської кампанії, що має на меті ввести в оману світову громадськість і спрямована на підрив суспільно-політичної та економічної стабільності, територіальної цілісності ... Читати далі » |
|
І ГЕНІЯ ОСМИСЛЯТЬ СКОРБНИЙ ПУТЬ...
(Бібліографічна Шевченкіана Музею рідкісної книги НДУ) Класик української літератури, національна гордість українців, Тарас Григорович Шевченко з точки зору багатьох - духовний батько сучасного українського народу, людина, як ... Читати далі » |
На Чернігівщині вшанували пам’ять Героїв КрутПредставники політичних партій та громадськості вшанували пам’ять загиблих героїв в бою під Крутами, що стався 96 років тому. ... Читати далі » |
|
КЛИЧУТЬ ЗНОВУ КРУТИ  29
січня на місці героїчного бою захисників Української Народньої
Республіки з переважаючими силами російських більшовицьких окупантів
знову буде холодно і морозно. І не тільки від погоди, але й від суму за
юними захисниками нашої нації. Панахиду по убієнних
відслужить архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій. Пом'янути
хлопців приїдуть чернігівці, кияни, ніжинці, бахмачани, борзенці,
конотопці, бобровичани, прилучани... Початок панахиди, після якої пройде мітинг, о 12 годині. За матеріалами газети "Сіверщина" http://siver.com.ua/news/klichut_znovu_kruti/2014-01-29-13889 |
 Шановні друзі! Щиро вітаємо Вас з Новорічними та Різдвяними святами! Зичимо Божого благословення, бадьорого духу, любові, злагоди та взаєморозуміння, міцного здоров'я та творчих успіхів! Співробітники бібліотеки та Музею рідкісної книги НДУ імені М.Гоголя |
 Самойленко Г.В.,
Самойленко О.Г. "Ніжин – європейське місто". Книга належить до серії
видань, присвячених огляду міст та містечок
Чернігівщини, що мають давню історію, з точки
зору їх європейської ідентичності. Авторами
праць є провідні науковці, історики Чернігівщини.
У книзі висвітлюються основні історичні та
соціально-культурні віхи розвитку тисячолітнього
Ніжина як європейського міста. Вона адресована
всім, хто любить і шанує свій рідний край.
У виданні використані фото В. М. Кичка, М.
А. Михайленка, Т. Д. Пінчук, а також архівні
матеріали. Підготовка видань здійснюється
в рамках проекту Сіверського інституту регіональних
досліджень "Продовження діяльності існуючог
...
Читати далі »
|
Rare Books Museum of Gogol University in Nizhyn
Бібліотека імені академіка М.О.Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
У Чернігівській області це єдиний Музей книги, який на професійному рівні комплектує колекції унікальних старовинних видань ХУІ – початку ХХ ст., веде роботу по їх дослідженню, збереженню та реставрації. Музей було створено 1985 року з ініціативи тодішнього ректора Ніжинського державного педінституту Федора Степановича Арвата та директора бібліотеки Наталії Олександрівні Ленченко на базі унікальних книжкових зібрань університетської бібліотеки – однієї з найдавніших наукових книгозбірень України. Від 1986 року музей носить ім'я одного з учасників його створення професора Григорія Петровича Васильківського (1905-1986).
Початок формування книжкових зібрань Ніжинського університету сягає початку XIX ст. і тісно пов'язаний з іменами засновників Ніжинської Гімназії Вищих Наук братів Олександра та Іллі Безбородьків. З нагоди відкриття в Ніжині у 1820 році навчального закладу, нащадок родини Безбородьків, відомий меценат та його почесний попечитель граф О.Г.Кушелєв-Безбородько подарував Гімназії перші 2500 томів книг російської та європейської літератури ХVІІІ - початку ХІХ ст. з родинної бібліотеки. Згодом фонди поповнювали нові надходження від різноманітних благодійників, спеціальна література, навчальні посібники, передплатні та періодичні видання. У 1875 році, після реорганізації Гімназії у Ніжинський історико-філологічний інститут, бібліотека придбала цінні книжкові зібрання професорів Московського університету С.П.Шевирьова (1806-1864), Лейпцизького – Ф.-В.Річля (1806-1876), директора Санкт-Петербурзького історико-філологічного інституту І.Б.Штейнмана (1819-1872), колекцію унікальних стародоруків ХVII-XVIII cт. Н.М.Михайловського. Невдовзі її склад поповнили дублетні примірники польських стародруків з колекції «Polonica» бібліотеки Варшавського університету та рідкісні палеотипи та стародруки ХVІ-ХVІІІ ст. з Ніжинського Грецького Олександрівського училища. Згодом бібліотеку поповнювали цінні приватні зібрання та окремі примірники книг з книжкових колекцій директорів Ліцею В.Кукольника, І.Орлая та Х.А.Екеблада, академіків В.І.Рєзанова та К.Харламповича, професорів І.Г.Турцевича, В.В.Каченовського, М.Н.Бережкова, К.Ф.Радченка, протоієрея о.Андрія Хойнацького та ін. Формувався унікальний рукописний фонд бібліотеки, де зберігалися унікальні кодекси ХI-ХІХ ст., у тому числі грецьке рукописне Євангеліє-апракос Х-ХІ ст. на пергаменті, фрагменти рукописної грузинської Біблії ХI-ХIIІ ст., західно- та південнослов'янські рукописи та грамоти венеціанських дожів ХІV-XVI ст., українські та російські рукописні книги ХVI-ХIХ ст., гетьманські універсали, окремі редакції козацьких літописів та «Ніжинський літопис» XVII-XVIII cт., автографи творів та листи письменника М.В.Гоголя тощо. На жаль, ці унікальні рукописи та інші стародруки впродовж 1930-1950-х рр. безжально вилучалися з Ніжина і перебувають тепер у фондах Інституту Рукопису Національної Бібліотеки України імені В.Вернадського, бібліотеки Київського Національного Університету імені Т.Шевченка та інших наукових центрів України.
У залах музею
У двох невеликих залах Музею представлено понад 3500 експонатів, кожен з яких має свою цікаву історію. Гордістю бібліотеки є унікальні колекції європейських палеотипів (видань першої половини ХУІ ст.), зразки видавничої продукції видатних європейських друкарських фірм – альдіїв, фробенів, ельзевірів, ет’єнів та ін. Тут можна побачити рідкісні примірники видань творів давньогрецького філософа Платона (Венеція, 1513 та 1517 рр.), «Іліаду» та «Одіссею» сліпого співця Гомера (1544 та 1743 рр.), «Енеїду» Вергілія (1567), класичні видання ХVI-XVIII ст. творів європейських мислителів Ніколо Макіавеллі, Еразма Роттердамського, Томаса Гоббса, Френсіса Бекона, Рене Декарта, Готфрида Лейбниця та інших. Широко представлені слов'янські кириличні стародруки, зокрема книги Кирила-Транквіліона Ставровецького, митрополита Петра Могили, архієпископа Лазаря Барановича, духовних письменників Антонія Радивіловського, Симеона Полоцького, Іоанна Максимовича, Димитрія Туптала-Ростовського, навчальна література ХVІІ-ХVІІІ ст., прижиттєві видання творів талановитого польськомовного українського письменника ХУІ ст. Станіслава Оріховського-Роксолана, наукових праць вихованця Києво-Могилянської Академії Михайла Ломоносова, випускника ніжинської alma mater класика української та російської літератури Миколи Гоголя, російського поета Олександра Пушкіна тощо.
Величезне зацікавлення у відвідувачів викликає постійно діюча виставка, присвячена життю та творчості талановитого українського філософа, барокового поета, вченого-педагога та релігійно-духовного діяча митрополита Стефана Яворського (1658-1722), дитячі роки якого пов’язані з Ніжином. Даруючи місту дитинства власну унікальну бібліотеку, С.Яворський написав проникливо зажурливу передсмертну елегію, яка стала явищем в українській літературі того часу. Ось рядки з неї в перекладі з латини українського поета-неокласика Миколи Зерова:
«В путь вирушайте, книжки, що часто гортав я і пестив,
В путь, моє сяйво, ідіть! втіхо й окрасо моя!
Іншим щасливішим душам поживою будьте однині,
Інші блаженні серця нектаром вашим поїть!»
Серед експонатів Музею є й книга-рекордсмен – напрестольне Євангеліє 1689 року з Ніжинського Благовіщенського монастиря, подарунок рідного брата С.Яворського – Федора. Це – величезного розміру фоліант, що важить майже 18 кілограмів! Деякі сторінки цього унікального видання від руки розфарбовані кольоровими фарбами, а заголовки – визолочені…
Широко представлені в експозиції видання з історії книги, літописання та книгодрукування в Україні (перші видання «Повісті временних літ», «Руської правди», «Слова о полку Ігоревім», репринтні відтворення «Остромирова Євангелія» 1056-1057 рр., «Ізборника» князя Святослава 1073 р., «Реймського Євангелія» ХІ ст. (того самого, яке вивезла до Франції дочка князя Ярослава Мудрого Ганна і на якому присягали під час коронації французькі монархи), «Пересопницького Євангелія» ХУІ ст., перші видання козацьких літописів («Самовидця», С.Величка, Г.Грабянки, «Діаріуш» М.Ханенка), праці з української історії та історіографії («Історія Русів», «Історія Малої Росії» Д.Бантиш-Каменського, 5-томна «Історія Малоросії» М.Маркевича, праці та історичні монографії О.Бодянського, М.Костомарова, Д.Мордовцева, Д.Яворницького, О.Лазаревського, академіка К.Харламповича). Окремий розділ присвячений науковій спадщині видатного українського історика та громадського діяча академіка М.С.Грушевського, де представлені прижиттєві видання класичних праць всесвітньо відомого вченого: десятитомна «Історія України-Руси», «Нарис історії Київської землі», «Історія української літератури», «Ілюстрована історія України».
Куточок мореплавця Юрія Лисянського
Справжніми перлинами експозиції є книги – дарунки авторів та видавців. Бібліотека університету є чи не єдиним в Україні власником повного комплекту (2 томи та атлас з малюнками та кресленнями) видання книги «Подорож навколо світу» відомого мореплавця та нашого земляка-ніжинця Юрія Лисянського, який у 1803-1806 рр. разом з І.Крузенштерном здійснив першу в історії Російської імперії кругосвітню подорож на кораблях «Нева» та «Надія». У 1825 році Ю.Лисянський особисто подарував цей комплект до бібліотеки Ліцею. Дбайливо зберігаються тут книги подаровані російським придворним поетом Г.Державіним та історіографом М.Карамзіним, директором Ніжинського Ліцею І.Орлаєм, відомими грецькими меценатами та просвітителями братами Миколою та Анастасієм Зосимами, випускниками Ліцею: художником А.Мокрицьким, поетом та перекладачем М.Гербелем, військовим інженером-мостобудівником Д.Журавським, письменником та першим перекладачем Євангелія українською мовою П.Морачевським, професором Московського університету вченим-правознавцем П.Рєдкіним…
Окремі тематичні розділи присвячені французькій літературі доби просвітництва XVIII ст. Своїм вишуканим оздобленням вражають прижиттєві видання книг Мольєра, Бомарше, Вольтера, Монтеск'є, Гельвеція, славнозвісний 30-томний енциклопедичний словник Даламбера та Дідро 1751 р. Українська художня література та публіцистика представлена раритетними виданнями творів Г.Сковороди, І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, П.Куліша, М.Драгоманова, І.Нечуй-Левицького, О.Кониського, М.Вовчка, Л.Українки, І.Франка. Звичайно, почесне місце в експозиції займає творчість видатного ніжинського «студента» – письменника Миколи Васильовича Гоголя, 200-річний ювілей якого цього року святкуватиме Україна. Заслуговує на увагу підбірка творів Т.Г.Шевченка, зокрема три видання «Кобзаря» великого українського поета: петербурзьке 1867, празьке 1876 та київське 1918 року. Окрема вітрина присвячена рідкісним виданням часів українських національно-визвольних змагань та Української Народної Республіки 1918-1920 рр.
Фрагмент експозиції музею
Найпопулярнішими розділами музейної експозиції є краєзнавчі, де представлена література з історії Ніжина та Чернігівщини. Великим попитом у науковців та студентів користуються топографічні та статистичні описи Чернігівщини та її старожитностей О.Шафонського, архієпископа Філарета (Гумілевського), археолога Д.Самоквасова, українського історика О.Лазаревського, географів-статистиків О.Русова та М.Домонтовича, генеалогічні та геральдичні дослідження Г.Мілорадовича та В.Модзалевського, матеріали з історії Ніжина та Ніжинщини, місцевого самоврядування та освіти ХVІІ-ХІХ ст. тощо.
Музей рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя щорічно відвідують сотні гостей, в тому числі – політики і науковці, учасники міжнародних наукових конференцій та іноземні делегації. В Ніжині його жартома називають «Музеєм двох Президентів», оскільки у книзі почесних відвідувачів залишили автографи два Президенти – України Віктор Ющенко та Греції Каролос Папуліс, які відвідали ніжинську книжкову скарбницю відповідно 2002 та 2008 року. Поруч із ними можна побачити вдячні записи не тільки українською, російською та білоруською мовами, але й англійською, німецькою, польською, шведською, чеською, і навіть японською…
Дарують Музею свої книги і наші сучасники-митці. За останній час колекція книжок з автографами авторів поповнилася численними творами відомих науковців і письменників, зокрема і наших земляків-ніжинців – поетів Ігоря Качуровського (лауреата Шевченківської премії, що живе нині в Мюнхені) та ще одного талановитого «ніжинського студента» Леоніда Горлача, який нещодавно презентував до бібліотеки alma mater свої останні видання.
Ніжинський Музей книги ніяк не можна назвати мертвим сховищем німих свідків світової історії. Музей живе і діє, даючи друге життя стародрукам та рідкісним виданням. Тут завжди багато людей. Традиційними стали презентації раритетних видань вітчизняних авторів, відвідання Музею студентами-першокурсниками та надання консультацій науковцям та викладачам не тільки з України, але й з-за кордону, студентам університету та учням шкіл міста при написанні ними творчих робіт. В планах роботи Музею на найближчий період – оновлення музейного обладнання, проведення науково-пошукової роботи з метою вивчення фондів бібліотеки, складання анотованих наукових описів та каталогів стародруків із зібрання Ніжинського університету, реставрація тих книжкових шедеврів, що не винесли випробування часом, перетворення Музею в активно діючий науково-дослідницький центр.
Rare Books Museum of Gogol University in Nizhyn
| завантаження... |