Форма входу

Категорії розділу

Мої статті [44]

Пошук

Наше опитування

Чи цікавлять Вас рідкісні книги?
Всього відповідей: 83

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Locations of visitors to this page
завантаження...
[28.07.2015][Мої статті]
РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОГО БАТУРИНА 2013-2014 рр. ПАЛАЦИ ІВАНА МАЗЕПИ ТА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО (10)
[10.02.2014][Мої статті]
135 років з дня народження Олександра Якимченка (8)
[20.11.2013][Мої статті]
Українці, які створили імперію. Універсальний бюрократ Безбородько (7)
[18.10.2013][Мої статті]
Олександр Безбородько (5)
[01.09.2013][Мої статті]
European Old Printed Books of 16 Century in the Librarian Stock Collection of the Nizhyn State University named after Nikolay Gogol (10)
[04.07.2013][Мої статті]
До 350-річчя Ніжинської "Чорної ради" (8)
[04.07.2013][Мої статті]
До 350-річчя Ніжинської "Чорної ради" (8)
[10.06.2013][Мої статті]
ІВАН ГЕОРГІЙОВИЧ СПАСЬКИЙ - ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ-НУМІЗМАТ (5)
[28.03.2013][Мої статті]
До 240-річчя від дня народження Ю.Ф.Лисянського (2)
[09.03.2013][Мої статті]
9 березня - День пам'яті Великого Кобзаря: Тарасова церква у Ніжині (7)
Четвер, 28.03.2024, 11:43
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ РІДКІСНОЇ КНИГИ Ніжинського держуніверситету

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

"АЛЬДИНИ" у бібліотечному зібранні НІФІ кн. О.Безбородька (закінчення)
Близько 1500 року Альд Мануцій згуртовує навколо своєї друкарні вчений гурток, що отримав назву «Нова Академія» Neacademia»), до якого увійшли відомі вчені філологи, історики, філософи. Серед сподвижників та однодумців Альда були П’єтро Бембо, Марк Музурос, Сципіон Картеромах, Арістовул Апостолос, Іоанн Грегоропулос, Андре Навагеро, П’єтро Альціоні та інші. Ці поважні інтелектуали з університетською освітою не тільки допомагали перекладати та науково коментувати тексти античних авторів, але й виконували в друкарні Альда буденні редакторсько-коректурні роботи. Бажаними гостями в «Домі Альда» були такі відомі мислителі, як Еразм Роттердамський та Михайло Триволіс (останній невдовзі прийняв чернецтво у Ватапедському грецькому православному монастирі під ім’ям Максима Грека і 1518 року виїхав до Москви, де відіграв важливу роль у започаткуванні книгодрукування) [4].
   1506 року військові заворушення у Венеції зупинили роботу венеціанської друкарні Альда, але вже через два роки книговидавець знову повертається до міста. Заради відновлення друкарської справи він об’єднується зі своїм тестем (з донькою якого одружився близько 1500 року), досвідченим друкарем Андреа Торрезано де Азола та засновує друкарську фірму «Дім Альда та Андреа, тестя». І хоча А.Торрезано за віком був значно старшим від Альда та мав у Венеції авторитет як співпрацівник та нащадок славнозвісного друкаря Миколи Йєнсона, енергійний та заповзятливий Мануцій стає безумовним лідером у новоствореній видавничій компанії. А.Торрезано не тільки поступився своєму зятю першістю та авторитетом, але й після передчасної смерті останнього (Альд Мануцій помер 1515 року від ран, нанесених йому вбивцями) продовжив його справу, зберігши як саму фірму, так і ім’я Альда на її видавничому знаці. Торрезано став вірним опікуном нащадків Альда – сина Паола та онука Альда-молодшого, які під його дбайливим керівництвом продовжили справу свого батька та діда [5].
   Кілька слів варто сказати про нащадків та послідовників славетного Альда, які своєю просвітницькою діяльністю в Болон’ї та Римі гідно підтримали славу альдин. Його син Паоло Мануцій (1512-1574) гідно продовжував справу свого батька. З тією полум’яною  енергією, з якою Альд-старший досліджував та видавав грецьких класиків, Паоло Мануцій віддався друкуванню праць латинських текстів. Він насамперед прославився як досвідчений латиніст та дослідник римських старожитностей. Користуючись зверхністю римського папи Пія І
V, він тривалий час керував у Римі редагуванням та виданням творів Святих Отців церкви, а згодом повернувся до Венеції та очолив друкарню свого батька, в якій надрукував понад 200 надзвичайно цінних видань. Його син Альд Мануцій-молодший (1547-1597) також був найосвіченішою особистістю свого часу. Ще 14-річним юнаком він написав трактат про латинську орфографію, яка 1566 була надрукована окремим виданням (див. у додатку: каталог, №№ 6-7). Живучи в Римі, Альд-молодший виконував обов’язки керуючого Ватиканської друкарні. Зі смертю останнього у 1597 році завершилася славетна історія друкарні Альда та альдин. Всього за 100 років існування видавничого «Дому Альда» з-під його друкарських верстатів вийшло понад 1000 найменувань надзвичайно цінних видань, які сьогодні безумовно є надбанням європейської культури [6].
  Особливою відзнакою видавничих фірм середньовіччя був обов’язковий фірмовий книжковий знак, який не тільки відігравав роль торгівельної марки, але й ніс у собі глибоку символіку. Приблизно з 1499 року в книжках Альда-старшого з’являється (спочатку як ребус у тексті), а згодом переноситься і на титульну сторінку усіх його видань зображення дельфіна, що звивається довкола якоря. Цей символ, що отримав назву «альдинський якір», є ніщо інше, як графічна ілюстрація до давнього афоризму «
semper festina tarde», що приблизно перекладається як «поспішай повільно», «не чини необачно». Нащадки Альда Мануція також використовували цей символ в якості друкарського знаку, дещо видозмінюючи його відповідно до нових естетичних вимог та смаків нового часу [7]. Цікавість до видань Альда та його нащадків у середовищі європейських інтелектуалів ХУІ-ХУІІІ століття засвідчено численними маргіналіями (записами від руки на берегах сторінок книги), які є і на ніжинських примірниках. (Треба відзначити, що в ті часи робити на сторінках книги зауваження та нотатки було нормальним явищем для вдумливого, інтелектуального читача. Книги з маргіналіями сьогодні мають величезну історичну цінність як пам’ятки своєї епохи). Як засвідчують розвідки українських книгознавців, в Україні ХУІ-ХУІІ століття альдини були надзвичайною рідкістю. Це пояснюється тим, що основний потік видань античних авторів в Україну йшов не з далекої Італії, а з Німеччини та Польщі, де існували власні потужні видавничі центри. Надходження альдин в бібліотеки Києва, Харкова, Львова, Одеси та Ніжина відбувається головним чином у ХУІІІ-ХІХ столітті, коли у цих містах виникають приватні бібліофільські колекції, громадські наукові бібліотеки та навчальні заклади університетського типу. На сьогодні у бібліотеках України віднайдено 140 видань друкарні Альда та його нащадків у 190 примірниках [8].
    Ніжинська колекція альдин, як уже зазначалося, нараховує 7 видань у 6 примірниках, один з яких зберігається у Національній Бібліотеці України ім. В.Вернадського (див. у додатку: каталог, №2). Ці книги надійшли до бібліотеки Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька відповідно: №1 та №3 – у складі бібліотечного зібрання Ніжинського грецького Олександрівського училища, яке 1875-1887 рр. було передане до інститутської бібліотеки після реорганізації училища на загальноміське [9]; №№2,4,5 та 6-7 – разом з книгозбірнею відомого німецького вченого-латиніста, професора Бонського, Бреславського та Лейпцизького університетів Фрідріха Річля (1806-1876), що була придбана у його вдови 1877 р. [10]. 
   Книги, видані у друкарні славетного італійського вченого-гуманіста Альда Мануція та його нащадків, є справжніми перлинами пізньосередньовічного європейського книжкового мистецтва і становлять справжню гордість колекції книжкових пам’яток бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Науковий каталог цього невеличкого за обсягом зібрання альдин подається у хронологічному порядку, з обов’язковим позначенням на початку кожного окремого опису уніфікованої назви книги. Далі слідують повна назва видання, як вона подана на титульному аркуші. Якщо вихідні відомості зазначені у колофоні, це обов’язково відображено в описі. Обов’язковий блок бібліографічного опису містить відомості про основні параметри видання: формат, кількість сторінок, повноту примірника, сигнатури, наявність помилок у фоліації, книжкові прикраси та ілюстрації тощо. Факультативна частина опису звертає увагу, у першу чергу, на індивідуальні особливості кожного окремого примірника: склад видання, наявність маргіналій та власницьких записів, печаток, короткий опис палітурки, походження книги, основну бібліографію та ін. Автор висловлює щиру вдячність працівникам відділу зберігання фондів бібліотеки Ніжинського державного університету імені М.Гоголя та відділу стародруків Національної Бібліотеки України імені В.Вернадського за цінні консультації та надану можливість
de visu ознайомитися з кожним примірником цього унікального зібрання.

КАТАЛОГ АЛЬДИН

     № 1. Plato (427 – 347 a.ae.n.). Opera. – Venetiis [Venezia]: in aedibus Aldi et Andrea soceri. IX. 1513.  OMNIA PLATONIS OPERA. = ΑΠΑΝΤΑ ΤΑ ΤΟΥ ΠΛΑΤΩΝΟΣ. У колофоні: Venetiis in aedibus  Aldi, et Andrea soceri mense Septembri 1513. 2°. (32 х 21 х 7,5 см.). Сигнатури: 18+3 24 a-z8 aa-hh8 ii4 A-Z8 AA-DD8 EE4. Cтор.: [32]; 1-502, [2]; 439, [1]. Примірник повний.

№2. Perottus, Nicolaus (Sepontinus; Perotti, Niccolo 1430-1480). Cornucopiae siue linguae Latine commentarii. Venetiis [Venezia]:  in aedibus Aldi et Andrea soceri. XI. 1513. (V. 1517). 2°. (34 х 23 х 8см.). Сигнатури: [1]-[10]8 a-z8 A-Y8. Арк.: 79, [1]; стовп.:[1440]. Примірник повний. (Київ, НБУВ: Ald.21; lо 1934 р. – Бібліотека Ніжинського державного педінституту імені М.Гоголя)

№3. Aristotelеs (384 – 322 a.ae.n.). Logica, rhetorica et poetica. Tomus I.Venetiis [Venezia]: apud Aldi filios. 1551. ARISTOTE/LIS OMNEM LOGICAM, RHETORI/CAM, ET POETICAM DISCI/PLINAM CONTINENS. TOMUS I. = ΑΡΙΣΤΟΤΕ/ΛΟΥΣ ΠΑΣΑΝ ΛΟΓΙΚΗΝ, ΡΗΤΟΡΙΚΗΝ,/ ΚΑΙ ΠΟΙΗΤΙΚΗΝ ΠΡΑΓΜΑ/ΤΕΙΑΝ ΠΕΡΕΙΕΧΩΝ / ΤΟΜΟΣ Α. У колофоні: Venetiis apud Aldi filios, expensis nobilis uiri Federici de Turrisanis eorum aunculi. 1551. 8°. (17,5 х 11,5 х 4 см.). Сигнатури: g-z8 aa-uu8. Cтор.: [2], 97-680. Примірник неповний (втрачені стор. 3-96).

№4. Sigonius, Carolus. (Sigonio, Carolo. 1523-1584). Fasti consulares. – Venetiis [Venezia]: apud Paulum Manutium. 1556. На другому титулі (арк.[1] ІІ-го рахунку): CAROLI SIGONII / IN FASTOS CONSVLARES, / AC TRIVMPHOS ROMANOS / Comentarius. / VENETIIS, 1556. / EX OFFICINA STELLAE GIORDANIS / ZILETI. / Cum priuilegio Caesareo: et Illustriss. / Senatus Veneti. 2˚. (31 х 21 х 2 см.) . Сигнатури: aa-dd4 a-z4 A-S4 T2 Арк.: [3], 4-16; [4], 5-161, 166-169, [1]. Примірник повний.

№5. Sigonius, Carolus. (Sigonio, Carolo. 1523-1584). Fasti consulares. – Venetiis [Venezia]: ex officina Stellae Giordanis Zileti. 1556. На другому титулі (арк. [1] ІІ-го рахунку): CAROLI SIGONII / IN FASTOS CONSVLARES, / AC TRIVMPHOS ROMANOS / Comentarius. / VENETIIS, 1556. / EX OFFICINA STELLAE GIORDANIS / ZILETI. / Cum priuilegio Caesareo: et Illustriss. / Senatus Veneti. 2˚. (31 х 21 х 2 см.). Сигнатури: aa-dd4 a-z4 A-S4 T2 Арк.: [3], 4-16; [4], 5-161, 166-169, [1]. Примірник повний.

  №6. Manutius, Aldus (iun.) (1547-1597). Orthographiae ratio. Venetiis [Venezia]: [Paulus Manutius]. 1566. Конволют. Приплетено: Manutius, Aldus (iun.). De veterum notarum explanatione… Venetiis. 1566. 8°. (17 х 11 х 5 см.). Сигнатури: A-Z8 Aa-Zu8 Aaa-Ddd8. Cтор.: [7], 8 - 800. Примірник повний.

№7. Manutius, Aldus (iun.) (1547-1597). De veterum notarum. Venetiis [Venezia]: [Paulus Manutius]. 1566. Алігат. Приплетено до видання: Manutius, Aldus (iun.). Orthographiae ratio. – Venetiis. 1566. 8°. (17 х 11 х 5 см.). Сигнатури: A-L-††8. Cтор.: [7],8-167,[40]. Примірник повний.

 ПРИМІТКИ:

1.   Лазурский В. Альд и альдины. – М.: Книга. 1977. – С. 19.; Энциклоп. словарь изд. Ф.Брокгауза и И.Ефрона. – СПб., 1890. – т. 1-а. – С. 530; Энциклоп. словарь изд. Ф.Брокгауза и И.Ефрона. – т.36 – С.565.   2.  Лазурский В. Вказ. праця. – С.23. 3.  Лазурский В. Вказ. праця. – С. 27-30; Шамрай М. Альдини в бібліотеках України: Каталог. – К., Академперіодика. 2008. – С.5-7. 4.   Лазурский В. Вказ. праця. – С.24-25. 5. Энциклоп. словарь изд. Ф.Брокгауза и И.Ефрона. – т.36 – С.565; Шамрай М. Вказ. праця. – С.8.; Лазурский В. Вказ. праця. – С.34. 6.     Шамрай М. Вказ. праця. – С.5-6; Энциклоп. словарь изд. Ф.Брокгауза и И.Ефрона. – Т.1-а. – С.530. 7.  Лазурский В. Вказ. праця. – С.72-75. 8. Шамрай М. Вказ. праця. – С.11, 19. 9. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині (далі: НВ ДАЧО), Ф.1105, оп.2, од.зб. 194, арк. 2-19 зв.; Сторожевский Н. Нежинские греки. – К., 1863. – с. 25; Чернухін Є. Книжкові зібрання ніжинських греків// Грецьке православ’я в Україні. – К., 2001. – с.160, (№2, №7). 10. НВ ДАЧО, Ф. 1105, оп. 2, од.зб. 70, арк. 4-31.

Категорія: Мої статті | Додав: asmor (01.09.2011)
Переглядів: 1185 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: