Олександр Морозов,
завідувач Музею рідкісної книги
Ніжинського державного університету
імені Миколи Гоголя

ЦЕРКОВНІ СТАРОЖИТНОСТІ
В ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ РІДКІСНОЇ КНИГИ НІЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ
Напрестольне Євангеліє 1689 р. з Ніжинського
Благовіщенського монастиря

Ніжинський чоловічий Благовіщенський монастир.

Фото початку ХХ ст.

   Книгозбірня Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – одна з найдавніших науково-освітніх бібліотек Лівобережної України, започатковано яку було 1820 року разом з відкриттям у Ніжині Гімназії Вищих Наук князя О.Безбородька. За понад 180-річну історію бібліотеки до її складу влилося чимало надзвичайно цінних книжкових і рукописних фондів, що справді перетворило це зібрання на унікальне історико-культурне явище. [1]
    Перлиною університетської бібліотеки безумовно слід вважати унікальну збірку кириличних стародруків ХУІІ-ХУІІІ ст., яка, незважаючи на втрати, викликані масовими вилученнями та переміщеннями літератури у 1930-х роках, збереглася досить непогано і налічує сьогодні понад 100 одиниць зберігання.
Окрасою ніжинської колекції є великоформатне напрестольне Євангеліє (in folio, 46х67 см., вага 17,5 кг.), надруковане у Москві 1689 року. І хоча ця пам’ятка сама по собі вражає розмірами і є справжнім взірцем друкарського мистецтва кінця ХУІІ ст., головною особливістю цього фоліанта є його художнє оздоблення. На відміну від інших відомих на сьогодні примірників цього видання, що зберігаються у фондах державного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра», відділу стародруків Національної Бібліотеки України імені В.Вернадського або Чернігівського історичного музею імені В.Тарновського, ніжинський фоліант відрізняє його вишукане художнє оздоблення. Пишні барокові гравійовані рамки, зображення євангелістів, заставки та заголовки титульної та трьох перших сторінок кожного з чотирьох Євангелій розфарбовані у кольорі від руки та визолочені. Обріз книжкового блоку теж багато оздоблений різьбленим рослинним орнаментом та позолотою. (Цікаво, що аналогічний примірник Євангелія московського друку 1689 року, що належить сьогодні відділу рукописів НБУ імені В.Вернадського і походить з Києво-Братського Богоявленського монастиря, відрізняється від ніжинського не тільки відсутністю розфарбованих гравюр, але й наявністю вклеєного наприкінці книги друкованого вкладного запису, де перераховано імена благодійників-вкладників, у тому числі – й Стефана Яворського. В ніжинському примірнику на його місці знаходиться чистий аркуш).[2]

Благовіщенський монастир у Ніжині.

    Як вдалося з’ясувати, ніжинське Євангеліє поступило до бібліотеки Державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя після завершення ІІ світової війни без окладу і було реставроване та оправлене в нові (сучасні) дошки у 1970-ті роки. Наявні на його сторінках записи та печатки дозволяють простежити драматичну історію цієї унікальної пам’ятки книжкового мистецтва.
На прикінцевих сторінках книги вміщено запис від руки олівцем фіолетового кольору (подаємо зі збереженням автентичної орфографії): «Нежинский Благовещенский маностырь (sic!) Рождественской церкви», що безумовно, свідчить про приналежність Євангелія ризниці та багатій свого часу бібліотеці «Богородичного Назарету» – Ніжинського чоловічого Благовіщенського монастиря, заснованого 1702 року митрополитом Стефаном Яворським за сприяння гетьмана Івана Мазепи. Цю думку підтверджує і наявний на окремих сторінках книги відбиток печатки ХІХ – початку ХХ ст.: «Православ. Община Нhжинс. Благовещенс. Мужск. Монастыря» (див. докладніше додаток). Як відомо, за радянської влади цей монастир був ліквідований у 1920-х роках. Унікальний архівний фонд його нині зберігається у Центральному державному історичному архіві в м. Києві, а ризниця (у якій переховувалось чимало дорогоцінних ікон, мистецьких пам’яток та церковних речей, зокрема подарованих самим фундатором, митрополитом та місцеблюстителем російського патріаршого престолу Стефаном Яворським, східними патріархами, київським митрополитом Рафаїлом Заборовським, російським царем Петром І) була розпорошена під час масового вилучення і нищення церковного майна. Імовірно, разом з іншими цінними монастирськими речами, Євангеліє потрапило в експозицію атеїстичної виставки, що діяла у Ніжині у 1920-1930-х рр. в приміщенні колишнього Петропавлівського костьолу. Про це, зокрема, свідчить виявлений нами по краям гравійованих зображень євангелістів слабкий відбиток печатки, що погано читається: «Спілка войовничих безбожників... 1920 р. Ніжен… Виставка». Мабуть, саме тоді книга втратила й коштовний (срібний з позолотою) оклад.
    Сліди унікальної книжкової пам’ятки пощастило відшукати в описі майна Ніжинського Благовіщенського монастиря, що його наводить у своїй фундаментальній праці «Историко-статистическое описание Черниговской епархии» архієпископ Філарет (Гумілевський). Поміж десяти напрестольних Євангелій, що зберігалися в соборному храмі монастиря, «одно, печатанное в Москве 1689 года, вклад московского мещанина Феодора Яворского, обложено серебряными вызолоченными досками. На верхней доске 17 финифтовых икон, изображающих лица Бога Отца, Сына Божия и св. Духа, Божией Матери и Иоанна Предтечи в разных положениях, заимствованных из евангельских событий. На нижней доске 15 финифтовых икон, изображающих Богородичные праздники и лики святителей Василия Великого, Григория Богослова, Иоанна Златоуста и Николая Чудотворца. Весу в этом Евангелии 1 пуд и 23 фунта.» [3]

    Цікаве доповнення до наведеного опису Євангелія, поданого владикою Філаретом, дає ще один дослідник ніжинської церковної старовини протоієрей Андрій Хойнацький, котрий 1907 року у Ніжині опублікував свій «Очерк истории Нежинского Благовещенского монастыря»: «На краю верхней доски Евангелия славянскими буквами вырезана следующая надпись: «Во славу святыя, единосущныя, животворящия и нераздельныя Троицы, Отца, Сына и св. Духа, в похвалу пресвятыя Богородицы, при державе Благочестивейшаго государя нашего царя и великаго князя Петра Алексеевича всея Великия и Малыя и Белыя России самодержца, и при благороднейшем сыне его и государе цесаревиче и великом князе Алексие Петровиче, сделанное и украшенное серебром и златом сие святое евангелие во славном и преименитом царствующем граде Москве, во храм Благовещения девы Марии, тщанием и коштом его царскаго величества московскаго дворянина, его милости господина Феодора Ивановича Яворскаго на Украине в славный град Нежин, в лето от создания мира 7216 от воплощения Бога Слова 1709, индикта 19-го, месяца июня.» [4]
    1907 року фотографічні знімки окладу та окремих сторінок ніжинського Євангелія, разом із знімками інших церковних старожитностей Ніжина, експонувалися на виставці ХІУ Археологічного з’їзду в місті Чернігові, що знайшло свій відбиток у каталозі цієї виставки. [5]
    Отже, як свідчать наведені джерела, унікальне напрестольне Євангеліє було подароване в ніжинський монастир 1709 року Федором Яворським, рідним братом фундатора обителі, місцеблюстителя Московського патріаршого престолу, митрополита Муромського і Рязанського Стефана Яворського.

Напрестольне Євангеліє (Москва, 1689 р.) з Благовіщенського монастиря

    Таким чином, напрестольне Євангеліє кінця ХУІІ, що сьогодні стало справжньою перлиною Музею рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, є унікальною історико-культурною пам’яткою меморіального значення, і водночас єдиною достовірно атрибутованою книгою, що належала ризниці Ніжинського Благовіщенського монастиря. На жаль, втрачено оклад цього унікального видання, котрий теж був яскравим взірцем культового мистецтва кінця ХУІІ – початку ХУІІІ ст.

Євангеліє напрестольне. – Москва: Друкарський двір. – 1689.

ЄВ̃ГЛІЄ ІИС̃А ХРС̃ТА. Во славу человЪколюбца единаго,/ тріvпостаснаго Бг̃а Оц̃а, и Сн̃а,/ и Ст̃аго Дх̃а: напечатася во/ тvпографіи цр̃ствующаго великаго града/ Москвы: ПовелЪніемъ блгочестивЪйшихъ/ великихъ гсд̃рей нашихъ Цр̃ей, и великихъ/ Кн̃зей, Іоанна Алексіевича, Петра Алексіевича,/ всея Великія, и Малыя, и БЪлыя Россіи/ самодержцевъ. Бл̃гословеніемъ же въ/ дх̃овномъ чинЪ оц̃а ихъ и бг̃омолца,/ великаго гсд̃на, ст̃Ъйшаго кvръ/ Іоакима Патріарха Московскаго/ и всЪя Россіи/ В лЪто от сотворенія міра +ЗРЧ̃З: От рж̃ства же по/ плоти Бг̃а Слова, + АХП̃Θ. Індикта, ІВ̃. Мсц̃а аvгуста.
1°. (46,0х67,0 см.). Cтор.: 1-6, 620, [4].
Примірник повний.
Друк: у два кольори; стор.1-590 – однією шпальтою; від стор. 591 до кінця – у дві шпальти. Рядків – 16, 32. Сторінки – у широких гравірованих рамках. Колонтитули. У верхньому колонтитулі – позначення розділу та глави видання. У нижньому колонтитулі – позначення порядку євангельських читань. Колонцифри – в нижньому колонтитулі посередині сторінки. Позначення сигнатур відсутні. Шрифти (10 рядків) – 254, 173 мм.
Склад видання: 1) титул – стор. 1 І-го рах., 2) передмова до Євангелія від Матфея – с.3-4 І-го рахунку; 3) житіє євангеліста Матфея – с.6 І-го рахунку; 4) Євангеліє від Матфея – с. 1-164 ІІ-го рахунку; 5) передмова до Євангелія від Марка – с.165 ІІ-го рахунку; 6) житіє євангеліста Марка – с. 168 ІІ-го рахунку; 7) Євангеліє від Марка – с.169-271 ІІ-го рахунку; 8) передмова до Євангелія від Луки – с. 273-274 ІІ-го рахунку; 9) житіє євангеліста Луки – с. 276 ІІ-го рахунку; 10) Євангеліє від Луки – с.277-453 ІІ-го рахунку; 11) передмова до Євангелія від Іоанна – с. 455-456 ІІ-го рахунку; 12) житіє євангеліста Іоанна – стор. 457 ІІ-го рахунку; 13) Євангеліє від Іоанна – стор. 459-590; 14) Правила читання Євангелій на тижні всього року – стор. 591-620.

Напрестольне Євангеліє. Розгортка.

Поміж сторінками 5 І-го рахунку та 1 ІІ-го рахунку, 168 та 169 ІІ-го рахунку, 276 та 277 ІІ-го рахунку, 458 та 459 ІІ-го рахунку, що місять розфарбовані гравійовані ілюстрації, при пізнішій реставрації вклеєно додаткові чисті захисні аркуші паперу.
Стор. 5 І-го рахунку, 166, 167, 272, 275, 457 ІІ-го рахунку та 1-4 ІІІ-го рахунку – чисті.
Аркуш зі сторінками 281-282 ІІ-го рахунку пошкоджений.
Оздоблення: Гравійовані ілюстрації (4 євангелісти), рамки, заставки, кінцівки, ініціали. Гравюри, гравійовані рамки та заголовки титульної сторінки й перших трьох сторінок на початку кожного Євангелія – розфарбовані від руки (акварельні фарби, позолота).
Стор. 1 І-го рахунку: титул у гравійованій рамці.
Стор.6 І-го рахунку: гравюра «Євангеліст Матфей».
Стор. 1-2 ІІ-го рахунку: рамка, заставка та поле набору розфарбовані від руки, заголовок Євангелія визолочений.
Стор. 168 ІІ-го рахунку: гравюра «Євангеліст Марк».
Стор. 169-170 ІІ-го рахунку: рамка, заставка та поле набору розфарбовані від руки, заголовок Євангелія визолочений.
Стор. 276 ІІ-го рахунку: гравюра «Євангеліст Лука».
Стор. 277-278 ІІ-го рахунку: рамка, заставка та поле набору розфарбовані від руки, заголовок Євангелія визолочений.
Стор. 457 ІІ-го рахунку: гравюра «Євангеліст Іоанн».
Стор. 458-459 ІІ-го рахунку: рамка, заставка та поле набору розфарбовані від руки, заголовок Євангелія визолочений.
Записи: 1) титульна сторінка (стор. 1 І-го рахунку) – чорнилом від руки: «1689 год». 2) стор. 4 ІІІ-го рахунку – напис олівцем фіолетового кольору: «Нежинский Благовещенский маностырь(!) Рождественской церкви»

 



Євангелісти Матвій та Лука. Мініатюри з напрестольного Євангелія.

Печатки: стор. 283, 341, 511, 539, 581 – «Православ. Община Нhжинс. Благовещенс. Мужск. Монастыря»; стор. 277, 357 (погано читається): «Спілка войовничих безбожників... 1920 р. Ніжен… Виставка».
Палітурка: ХХ ст. – дошки, обтягнуті дерматином. Тиснення.
Обріз: прикрашений різьбленим візерунком та визолочений.
Походження: Ніжинський Благовіщенський монастир, подарунок московського міщанина Федора Яворського, рідного брата засновника монастиря митрополита Стефана Яворського (1709 р.).

Джерела та бібліографія:
1. Добиаш А. Заметка об основной библиотеке Историко-филологического института князя Безбородко. – Нежин, 1895. – с.3-5. и
2. Кириличні стародруки 15-17 ст. у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського. Каталог. – К., 2008. – с.99, №393; Половнікова С., Ситий І. Колекція кириличних стародруків із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського. Каталог. – Київ, 1998. – № 122, с. 87.
3. Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. – Чернигов, 1874. – Кн.3. – с.188.
4. Хойнацкий А. Очерк истории Нежинского Благовещенского монастыря. – Нежин, 1907. – с.69-70.
5. Каталог выставки ХІУ Археологического сьезда в г. Чернигове. – Чернигов, 1908. – с. 103-104.