Форма входу

Пошук

Календар

«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів

Наше опитування

Чи цікавлять Вас рідкісні книги?
Всього відповідей: 54

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Locations of visitors to this page
завантаження...
[28.07.2015][Мої статті]
РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОГО БАТУРИНА 2013-2014 рр. ПАЛАЦИ ІВАНА МАЗЕПИ ТА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО (0)
[10.02.2014][Мої статті]
135 років з дня народження Олександра Якимченка (0)
[20.11.2013][Мої статті]
Українці, які створили імперію. Універсальний бюрократ Безбородько (0)
[17.11.2013][Мої статті]
Слово Просвіти (0)
[18.10.2013][Мої статті]
Олександр Безбородько (0)
[01.09.2013][Мої статті]
European Old Printed Books of 16 Century in the Librarian Stock Collection of the Nizhyn State University named after Nikolay Gogol (1)
[04.07.2013][Мої статті]
До 350-річчя Ніжинської "Чорної ради" (1)
[04.07.2013][Мої статті]
До 350-річчя Ніжинської "Чорної ради" (0)
[10.06.2013][Мої статті]
ІВАН ГЕОРГІЙОВИЧ СПАСЬКИЙ - ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ-НУМІЗМАТ (0)
[28.03.2013][Мої статті]
До 240-річчя від дня народження Ю.Ф.Лисянського (0)
Понеділок, 21.08.2017, 09:22
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ РІДКІСНОЇ КНИГИ Ніжинського держуніверситету

Новини музею

Головна » 2013 » Липень » 23 » Бібілотека та Музей рідкісної книги Ніжинського держуніверситету
00:42
Бібілотека та Музей рідкісної книги Ніжинського держуніверситету
БІБЛІОТЕКА НІЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ


Перший почесний попечитель граф О.Г.Кушельов-Безбородько 6 червня 1818 року сповістив міністра народної освіти князя Голіцина про завершення побудови приміщення Гімназії вищих наук в Ніжині, фінансове забезпечення "цього училища”, "присовокупляя к оным библиотеку покойного князя Безбородко, состоящую в 2500 томов”. Так була започаткована книгозбірня Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя, яка разом з Ніжинською вищою школою відзначає свій ювілей.

 Коли книги були перевезені до Ніжина невідомо, але як писав у своїх спогадах Н.Кукольник, один з перших випускників Гімназії "більше всього, частіше всього за бібліотеку” були вдячні гімназисти графу Олександру Григоровичу. Кукольник згадував, що за часів І.С.Орлая, другого директора Гімназії, "бібліотека не була забороненою скарбницею”, правом вільного її використання нагороджувались вихованці Гімназії "за особенное прилежание”. Крім того, Н.Кукольник вважав, що дарунок бібліотеки послужив справі прискорення відкриття Гімназії.

Відкриття Гімназії стало неординарною подією для міста. До бібліотеки почали надходити дарунки від приватних осіб. Одним з перших подарував 500 томів старший син покійного директора Гімназії В.Кукольника Платон – викладач латинської мови. І зараз в бібліотеці зберігаються книги з дарчими написами дарувальників того часу. Не забував поповнювати новими надходженнями книгозбірню і граф О.Г.Кушельов-Безбородько. До фонду Гімназійної бібліотеки входили видання з історії, філософії, філології, педагогіки, книги з морально-етичної тематики, твори античних авторів грецькою та латинською мовами та в перекладах російською, підручники для гімназистів. Широко були представлені твори російських письменників та світова література мовою оригіналу та в перекладах. З періодичних видань передплачувались "Вестник Европы”, "Отечественные записки”, "Журнал Министерства народного просвещения”, "Журнал изящных искусств”, "Сын Отечества”, "Христианское чтение” тощо.

Проте повністю склад фонду не задовольняв допитливих гімназистів. За часів Гоголя вони в складчину створили студентську бібліотеку. Гімназисти передплачували журнали "Московский телеграф”, "Северные цветы”, купували твори О.С.Пушкіна, В.Жуковського, О.Грибоєдова, книги з історії, права, філософії тощо. Деякі нові твори російських письменників переписувались гімназистами для колективного використання. Бібліотекарем обрали Миколу Гоголя, який ревно ставився до своїх обов’язків і вимагав від друзів надзвичайно бережливого відношення до книг. Детальніше лектура вихованців Ніжинської Гімназії вищих наук князя Безбородька досліджена О.Супронюк.

Напрям комплектування фондів змінювався одночасно із зміною профілю Ніжинської вищої школи. До бібліотеки Фізико-математичного Ліцею надходили періодичні видання, передплачувані раніше та декілька нових назв, фонди поповнились виданнями з артилерійської справи, інших військових дисциплін, книгами з математики, фізики, довідковими та енциклопедичними виданнями, а взагалі комплектування носило універсальний характер.

За часів Юридичного Ліцею книжкові фонди поповнюються значним масивом літератури правознавчого характеру, передплачуються крім вищеназваних журнали "Судебный вестник”, "Русская беседа”, "Журнал для детей”, "Журнал для воспитания”, "Творения святых отцов”, "Чтения в Императорском обществе истории и древностей Российских”. До бібліотеки надходили "кращі твори російською та іноземними мовами з наук юридичних та політичних”.

Про те, що бібліотека Юридичного Ліцею мала добре сформований історико-правознавчий фонд свідчить інспектор Історико-Філологічного Інституту А.В.Добіаш. Він вказує на колекцію законів Російської імперії та "всього, що відносилося до їх дослідження і роз’яснення”.

За 35 років існування Юридичного Ліцею книжковий фонд зріс до 14580 томів. Особливо велику увагу приділяв бібліотеці Є.П Стеблін-Камінський, директор Ліцею з 1856 по 1866 роки. У цей час було започатковано студентську бібліотеку, фонд якої у 1875 р. нараховував 3020 одиниць зберігання.

Добру пам’ять залишив про себе останній попечитель з родини Кушельових-Безбородьків – граф Григорій Олександрович. Він придбав для Ліцейської бібліотеки рукописи творів М.В.Гоголя "Мертві душі”, "Тарас Бульба”, "Портрет”, "Игроки”, "Тяжба”, "Лакейская”, "Театральний разъезд”, а також 32 листи М.В.Гоголя до М.Я.Прокоповича. Так було започатковано рукописний відділ бібліотеки.

У перші роки існування Історико-Філологічного Інституту були отримані як грошові пожертви, так і дарунки книг. Дублетні екземпляри колекції "Polonica” надійшли від Варшавського університету, на кошти графині Є.І.Суворової-Римнікської у 1876-1877 роках було придбано дві приватні бібліотеки – професора Московського університету С. П. Шевирьова та професора Лейпцігського університету Ф.Ричля. Завдяки наполегливості першого директора НІФІ князя Безбородька, який був вражений кількістю раритетних видань бібліотеки Ніжинського Олександрівського грецького училища, вона була передана спочатку "на збереження” до інститутської книгозбірні, а згодом увійшла до складу фундаментальної бібліотеки.

Студенти НІФІ мали добре сформований початковий фонд з 28818 книг, 12049 назв. Крім того книгозбірня мала рукописний фонд, який поповнився 52 рукописами з шевирьовської бібліотеки. Для інвентаризації, систематизації та створення каталогу бібліотеки професора С. П. Шевирьова був запрошений відомий бібліограф С.І.Пономарьов, який і виконав доручену роботу з притаманною йому старанністю. Інші надходження були впорядковані та розмішені на полицях бібліотечною Комісією, до якої ввійшли всі викладачі Інституту.

Як і в Гімназійній та Ліцейській бібліотеках обов’язки бібліотекаря виконував один з викладачів Інституту за невелику платню. Очевидно, що крім видачі та прийому книг, організаційні питання функціонування книгозбірні йому були не під силу. Загальне управління бібліотекою, вироблення принципів її організації лягало на плечі бібліотечних Комісій.

У 1878-1880 роках така Комісія перевірила систематизацію книг, звірила їх з інвентарями та підготувала до друку систематичний каталог, що вийшов друком 1884 року.

У 1891-1893 рр. була здійснена реорганізація бібліотеки. За основу розстановки книг була прийнята формальна "кріпосна” система, ключем до якої став алфавітний каталог, створений бібліотечною Комісією. Досить відмітити, що і зараз бібліотека НІФІ зберігає той принцип організації, що був вироблений в кінці XIX ст. У 1895 році був відкритий читальний зал, що значно розширило можливості студентів для ознайомлення та використання фондів основної бібліотеки. За правилами користування бібліотекою читальня працювала тричі на тиждень з 15-30 год. до 21 год. Три інші дні були відведені для видачі книг додому.

До книгозбірні надходили нові книги, які купувались за рекомендацією Конференції Інституту, придбались також цікаві приватні видання. Серед них бібліотеки професорів НІФІ К. Ф. Радченка, І. Г. Турцевича, Б. Я. Яцемірського, та ін.

Бібліотека Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя в свою чергу успадкувала від НІФІ універсальний книжковий фонд переважно гуманітарного напряму українською, російською, грецькою, латинською та багатьма іншими європейськими мовами. До нього входила і колекція із 183 рукописів, серед яких були і дуже цінні. Це, насамперед, рукописи окремих творів М.В.Гоголя та його листів до М.Я.Прокоповича та М.О.Максимовича, а також грецьке "Євангеліє” на пергаменті Х – початку XI ст., пергаментний "Апостол” (напівустав ХІV ст.) та ін. Опис рукописного фонду здійснив професор НІФІ М. Н. Сперанський, дослідив деякі рукописи професор Є.П. Петухов.

Проте всі ці цінні колекції за радянських часів не довго втрималася в Ніжині. За розпорядженням Музейного відділу НКО УСРР від 15 листопада 1934 р. рукописи, цінні видання Гоголіани, а також багато раритетних видань було передано до Всенародної бібліотеки України при ВУАН. І це був тільки початок. Бібліотека Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка також добилася дозволу на докомплектування свого фонду рідкісними виданнями історико-філологічного напряму з книгозбірні Ніжинського педінституту. Ректор інституту М.П.Загрецький та зав. бібліотекою В.К.Пухтинський чинили опір вивозу книг з Ніжина. Бібліотекарі підтримували їх. Завдяки цьому кількість вивезених видань не досягла астрономічної цифри.

Незважаючи на це, книжковий фонд швидко зростав і в 1941 р. нараховував 450 000 одиниць зберігання. У штаті було 12 бібліотекарів, які продовжували традиції, успадковані від попередніх поколінь співробітників бібліотеки.

Під час окупації Ніжина фашистами бібліотека працювала як міська читальня. Цього домоглися дві мужні жінки – бібліотекарі Н. Г. Наркевич та З. К. Константинова. Окупанти обирали для розміщення військ пристойні приміщення, в яких знищували все. Це загрожувало і бібліотеці. Жінки вирішили діяти. Разом з викладачкою французької мови О. Д. Замисловою звернулись до німецької комендатури і добилися дозволу на відкриття книгозбірні. Знали, що тільки так врятують її. Для читання жителям міста пропонувались твори класиків української, російської та світової літератури, а також дореволюційні журнали "Вестник Европы”, "Русская мысль”, "Русское богатство” тощо.

Після перемоги радянських військ під Сталінградом у 1943 р. знову бібліотека опинилася під загрозою. Ніжин наводнили італійські та угорські війська. Приміщення бібліотеки намітили під угорський госпіталь. 25 робітників виносили книги до місткої бібліотеки, яка знаходилася поруч. Як писала З. К. Константинова в автобіографії "і на цей раз мені вдалося відстояти бібліотеку, поклопотавшись, щоб під госпіталь було надано інше приміщення”. Книги, винесені до міської бібліотеки, згоріли. Тікаючи з міста, окупанти спалили міську бібліотеку. Так було втрачено майже 100 000 видань – підручників, програм, брошур, деяких томів енциклопедій, тощо.

В повоєнний час бібліотека за рахунок своїх фондів надала допомогу Чернігівському, Куйбишевському та Ярославському педінститутам, чиї бібліотеки постраждали більше і отримала книги від інших книгозбірень. В ці тяжкі роки працювало 10 бібліотекарів. Очолювала бібліотеку до 1957 року Н.Г.Наркевич. Своє завдання колектив вбачав у тому, щоб налагодити обслуговування викладачів та студентів та ліквідувати втрати книжкового фонду, нанесені воєнним лихоліттям.

До бібліотеки продовжували надходити дарунки від викладачів, співробітників, колишніх вихованців та інших доброчинців. У 1956 р. завідуючий кафедрою доцент П.М.Іванов подарував майже 1000 книг. Свої книгозбірні заповіли "Альма-матер” вихованці Ніжинської вищої школи М.С.Державін, М.С.Антошин, В.В.Данилов та ін.

На сучасному етапі в бібліотеці склалася система обслуговування читачів, довідково-бібліографічного апарату, організації фондів, типові для вузівських бібліотек. У структурі книгозбірні 4 відділи: (обслуговування; комплектування, обробки літератури та організації каталогів; інформаційно-бібліографічний відділ та центральне книгосховище). До послуг читачів 4 читальні зади на 390 місць та 2 абонементи (студентський та для наукових співробітників). Крім того, викладачі та студенти користуються невеликими бібліотеками 14 кафедр та лабораторій університету. Бібліотека обслуговує біля 6000 читачів за єдиним читацьким квитком, яким видається більше 800 000 книг, журналів та брошур.

У бібліотеці створена система каталогів та картотек, яка широко і всебічно розкриває фонди бібліотеки. Алфавітний каталог, створений ще професорами НІФІ, розкриває місцезнаходження рідкісних і цінних видань, розміщених за кріпосною системою.

Фонд бібліотеки складає 900 тис. примірників і представляє собою значну наукову та культурну цінність, що дало змогу бібліотечним працівникам за допомогою ректорату у 1985 році створити музей Рідкісної книги, а у 1995 році на основі цінних видань Гоголіани та кафедри світової літератури – Гоголівський науково-методичний центр. І музей, і Гоголівський центр зажили визнання не тільки серед університетського загалу і в місті, а знані в Україні та за її межами.

Разом з університетом в середині 90-х років бібліотека пережила важкі часи. Економічна криза, яка боляче вдарила по освіті, науці і культурі України, негативно позначилася на поповненні книжкового фонду новими виданнями. Якщо у 1991 р. до бібліотеки надійшло 32250 книг, то в 1993 р. – 12141, у 1994 р. – 5945, у 1997 р. – 8373 книги.

 Але і в роки дефіциту коштів на комплектування, працівники бібліотеки разом з професорсько-викладацьким складом, активно шукали позабюджетних джерел для поповнення фонду. З’явилося чимало нових друзів у бібліотеки. Це дочка генерального конструктора космічних кораблів С.П.Корольова – Наталія Сергіївна, випускниця нашого вузу, директор видавництва "Вся Москва” Н. Р. Брумарова, підприємець з Італії Г. Ферраро, доброчинці з Німеччини – сім’я Фогт та інші. Колекцію книг української діаспори власноручно привіз до Ніжина і подарував НДПУ Голова Фундації ім. І. Багряного з США А. Лисий.

Свої видання поетичних творів, літературознавчих праць подарували бібліотеці представники української діаспори І. Качуровський та Яр Славутич. Бібліотека має в своїх фондах майже повну добірку наукового доробку професора П.Одарченка з США, колишнього аспіранта та викладача Ніжинського ІНО. Список дарувальників можна продовжити: В. Канюка, О. Мак, І. Кошелівець, Р. Кухар та ін.

Бібліотека активно співробітничає з благодійними освітніми фондами "Відродження”, "Сейбр-Світло”, видавництвом "Смолоскип”, "Британською Радою” в Києві. Скористалася книгозбірня і наданою їй можливістю замовити книги мегапроекту "Пушкінська бібліотека” Соросівського фонду за пільговими цінами.

У цей складний час не залишилися осторонь проблем бібліотеки і ректорат, і викладачі. Переважна більшість з них дбають про бібліотеку, дарують свої наукові праці та нові книги своїх колег з далекого та близького зарубіжжя. Ректоратом виділяється більше коштів на придбання навчальної та наукової літератури, постійно зростає кількість назв періодичних видань, що передплачується.

Комп’ютерні технології – необхідна умова сучасного іміджу вузівської бібліотеки. Ректорат прийняв рішення про комп’ютеризацію бібліотек. Вирішено створити три бази даних – "Каталог книг”, тематичну "Психологія. Психологічні науки” та "Каталог праць викладачів НДПУ імені Миколи Гоголя”.

У бібліотеці створено Музей рідкісної книги, визнаний не тільки в місті, а знаний в Україні та за її межами.




МУЗЕЙ РІДКІСНОЇ КНИГИ

in.ndu.edu.ua/ndu/data/biblio/musiem.php?page_name=musiem


Ще у 1930-ті роки колективом Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя та співробітниками бібліотеки порушувалось питання про створення "Музею старої книги”. Проте сталінські репресії інтелігенції, які не обійшли професорсько-викладацький склад та бібліотекарів, не дали здійснитися задумам.

За ініціативою адміністрації бібліотеки та при підтримці ректорату, зокрема, ректора академіка Ф.С.Арвата, у 80-ті роки розпочалася робота над створенням музею Рідкісної книги. Допомагав у виробленні концепції музею та у відборі книг Г.П.Васильківський, доцент інституту, краєзнавець. Працюючи в інституті з 1943 року, він добре знав фонди бібліотеки, багаті рідкісними та цінними виданнями. По його смерті, за клопотанням інституту, музею було присвоєно його ім’я.

Уперше для відвідувачів музей було відкрито у вересні 1986 року, у двох невеликих залах експонується більше 2 000 книг, величезна культурна і духовна спадщина. Недарма експозиція першого залу музею розпочинається з розділу "Історія книги та книгодрукування”. Тут зібрані матеріали про видавничу діяльність І.Федорова, з історії книгодрукування в Україні, зразки книг.

Ось невеличкі витончені томики з серії "Бібліотека для дам” французькою мовою. Ці книги читав М.В.Гоголь під час навчання в Гімназії і в листі до П.П.Косяровського сповіщав: "Дуже гарне видання; їх всіх 200 томів (що і вірно). Тут знайдете все. Я читаю подорожі до всіх країн”.

Серед зразків книг – розкішне видання "Изборника великого князя Святослава Ярославича. 1073”, здійсненне у 1880 році”, книга римського історика Апіана Александрійського "Історія країн, підвладних Риму” грецькою мовою (1551 р.) та ін.

В експозиції першого залу музею широко представлені книги історичної тематики і розпочинається вона з "Історії України”. На полицях – українські літописи, зокрема "Летопись событий юго-западной России в ХVП веке” /Сост.С.Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского” /К.,1848/, що обіймає час 1648-1700 років. Це наймонументальніший твір давньої української історіографії. "Літопис Самовидця” /К.,1878/ розповідає про визвольну війну 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького, викладаються інші історичні події. Існує думка, що автором "Літопису Самовидця” є Роман Ракушка-Романовський, уродженець Ніжина, котрий займав високі посади і був безпосереднім учасником багатьох подій.

Першим фундаментальним виданням з історії України є "История Малой России” Д.Бантиш-Каменського /М.,1822/. В експозиції також 5-ти томне видання М.Маркевича "История Малороссии” /М.,1842/; "Записки о Южной России” П.Куліша у 2-х томах, видані у 1856-1857 роках; "Исторические монографии и исследования” /1868/ М.Костомарова та ін.

Великий інтерес для відвідувачів музею викликає монументальна праця першого президента України, найвизначнішого історика М. Грушевського "Історія України-Руси”, що складається з 12 книг і охоплює історію від археологічної доби до Хмельниччини включно, що вийшла друком у Львові /1904-1928 рр./.

Дуже цікава експозиція "Історія українського козацтва”. На вітрині – книга "енциклопедиста козаччини” Д.І.Яворницького "История запорожских козаков”, Т.1-3 /1895/, яка мала величезний вплив на формування української історичної науки. Тут же твори М.Костомарова "Руина” /1882/, "Богдан Хмельницький” /1884/; "История Новой Сечи” / Одесса, 1846/ О.Скальковського. Крім наукових праць, експонуються і художні твори про українське козацтво – історичний роман Є.П.Гребінки "Нежинский полковник Золотаренко”, поема Байрона "Мазепа”, роман П. Куліша "Чорна Рада” /СПб.,1857/ та ін.

Серед раритетних видань – збірник "Мазепа”, що вийшов друком 1938 року у Варшаві. Серед авторів статей про українського гетьмана відомі історики Д.Дорошенко, В.Січинський, М.Возняк та ін.

Широко представлені експозиції краєзнавчої тематики "Історія Чернігівщини” та "Історія Ніжинщини”. Тут експонується багато цінних видань, що відтворюють сторінки історії нашого краю із стародавніх часів. Серед них книги О.Русова "Описание Черниговской губернии, Т.1-2 /Чернігів,1898/; "Нежинский уезд. Статистическо-экономическое описание” /К.,1880/, праця М.Бережкова "Город Нежин в начале XIX века по описанию московских путешественников” /Нежин, 1895/; "Нежинские предания, относящиеся к 1709 Полтавскому году” /Нежин, 1909/, а також книги "Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка. 1729-1730 гг.” /Чернігів, 1901/; "Грамота Стефана Яворского Нежинскому Благовещенскому монастырю 1717 г.”, підготована до друку С.І.Масловим /К.,1914/; "Материалы из архива Нежинских греческих братства и магистрата” /Нежин.1908/; "Акты греческого нежинского братства” /К.,1884/.

Становить інтерес література з історії Ніжинської вищої школи. Гарно ілюстроване подарункове видання, підготоване М.Гербелем до 25-річного ювілею "Лицей князя Безбородько” /СПб.,1859/, а також "Гимназия высших наук и лицей князя Безбородько” /СПб.,1881/; Лавровський М. "Гимназия высших наук кн.Безбородко в Нежине” /1820-1832/ /К.,1879/; Пєтухов Є.В. "Гимназия высших наук князя Безбородко. Исторический очерк” /СПб.,1895/; Пєтухов Є.В. "Заметки о некоторых рукописях, хранящихся в библиотеке Историко-Филологического института кн. Безбородько”; Савва В.I. "К истории о вольнодумстве в Гимназии высших наук кн. Безбородько” /Харьков.1908/ та ін.

З 1875 року Ніжин стає цитаделлю славістики в Україні. В експозиції праці таких відомих вчених як В.В.Качановський, М.Н.Сперанський, А.С.Будилович, К.Ф.Радченко, Г.А.Ільїнський, Є.В.Пєтухов, В.І.Рєзанов та ін., а також випускників НІФІ – Є.Ф.Карського, М.С.Державіна, В.В.Данилова та ін.

Експонуються і деякі випуски періодичних видань НІФІ – "Известия Нежинского Историко-Филологического института кн. Безбродко” и "Сборник Историко-Филологического общества при институте кн. Безбродко”, в яких друкувались нові наукові праці професорів Ніжинської вищої школи.

Широко розгорнута у першому залі літературна експозиція. На вітринах – рідкісні видання творів українських, російських та зарубіжних письменників.

Окрасою музею є один з раритетів бібліотеки – пам’ятка давньоруської літератури "Слово о полку Ігоревім” першого видання /М.,1800/, яке потрапило до фондів у складі бібліотеки С.П.Шевирьова, придбаної у 1877 році. Тут же представлені переклади "Слова...” М.Максимовича – "Песнь о полку Игореве...” /СПб.,1857; "Песнь Игорю Святославичу, удельному князю Новгорода Северского” /К.,1837/; поема М.Гербеля "Игорь, князь Северский” /СПб.,1855/.

В експозиції – "Українська усна народна творчість”. Тут представлені цінні видання видатних українських фольклористів: М.Максимовича "Украинские народные песни”, Кн.1-3 /М.,1834/, О.Маркевича "Українські приказки, прислів’я і таке інше” /СПб.,1864/; М.Маркевича "Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян" /К.,1860/; О.Малинки "Родины и крестины”. Материал собран в Мрине Нежинского узда” /К.,1898/, його ж "Сборник материалов по малорусскому фольклору” /Чернігів,1902/; М.Драгоманова "Розвідки про українську народну словесність і письменство” 4-х томах /1899-1907/ та ін.

Не менш цікава й експозиція "Українська література”. На полицях – унікальні видання творів українських письменників: Г.С.Сковороди, І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, Т.Г.Шевченка, М.Вовчок, П.Грабовського, М.Драгоманова, О.Пчілки, М.Коцюбинського, Л.Українки, I.Франка, М.Рильського, П.Тичини, М.Бажана, В.Сосюри та ін. Серед експонатів чимало прижиттєвих видань українських письменників.

Погляд відвідувачів зупиняється на зовнішньо непомітних, але таких дорогих серцям українських читачів виданнях 20-х років. Це, насамперед, прижиттєві видання п’єс В.Виниченка "Базар” та "Чорна пантера і білий ведмідь”, що побачили світ у видавництві "Дзвін” 1918 року; "Твори” Т.І. Г.Григоренка, видавництва "Час” 1918 р.. Оповідання Б. Грінченка "Серед крижаного моря” /К.,1918/ та ін.

Багата цінними виданнями "Шевченкіана”. В експозиції "Кобзар”, виданий у Празі 1876 року; "Кобзар” /1890/ в перекладах російських письменників. В Чернігові видано переклади Т.Г.Шевченка із "Слова о полку Ігоревім” – "Плач Ярославни” та "Бій з половцями” /1918/. Експонується також книга одного з перших біографів Т.Г.Шевченка М.К.Чалого "Тарас Шевченко. Жизнь и произведения” /К.,1882/.

Значна частина експозиції присвячена літературній творчості письменників – випускників Ніжинської вищої школи. На вітринах – твори Є.П.Гребінки. Л.Глібова, О.Афанасьєва-Чужбинського, Н.Кукольника, М.В.Гербеля, В.Забіли, видані в різні часи.

Гордість музею – експозиція книг кириличного друку, українська бароккова книга ХVІІ-ХVІІІ ст. На полицях – книга засновника Києво-Могилянської академії П.Могили "Православное исповедание веры” /1696/; твори архієпископа Чернігівського та Новгород-Сіверського Л.Барановича "Трубы словес проповедных...” /1674/ та збірка його поетичних творів польською мовою "Лютня Аполлонова” /К.,1671/. З Черніговом також пов’язане життя письменника, оратора А.Радивиловського. Його книгу проповідей "Венец Христовый” /1688/ відзначає пильна увага до гострих суспільно-політичних проблем України ХVІІ ст. У Києво-Печерській Лаврі віддруковано фундаментальну працю С.Яворського "Камень веры” /1730/. Як відомо, цей церковний діяч дитячі роки провів у Ніжині, згодом він тут побудував на власні кошти Благовіщенський чоловічий монастир, якому заповідав власну книгозбірню.

Літературна експозиція продовжується у другому залі музею. Тут широко представлена зарубіжна література. Бібліотека має значний фонд цінних видань всіма європейськими мовами та стародруків латинською та грецькою мовами. Серед раритетів можна назвати знамениту Французьку енциклопедію у 35 томах, яку видав Д.Дідро з однодумцями у 1751 р.

Пишається бібліотека і колекцією палеотипів – книг грецькою та латинською мовами першої половини ХУІ ст. /150І-1550 рр./, що також експонується в музеї. Ці книги переважно входили до складу книгозбірні Ніжинського Олександрівського грецького училища. Перехоплює подих у відвідувачів, коли вони розглядають ці стародруки. Адже багатьом з них майже по півтисячоліття! Твори Плутарха, Арістофана, Горація, Феокріта та інших античних авторів становлять зміст цих книг. Оправа здебільшого дерев’яна, обтягнута орнаментованою шкірою, красиво гравірована титульна сторінка з алегоричними зображеннями. Експонується і найстаріше видання, що зберігається в бібліотеці – твори Платона грецькою мовою 1517 року видання.

Бібліотека має значний фонд навчальної літератури минулих років, які становлять інтерес для студентського загалу. Адже цікаво познайомитися з одним із перших підручників з математики "Арифметикою” Л.Маг­ніцького, 1704 року видання, "Географією генеральною” Б.Вареніуса /1718/, з книгою з військової справи – "Учение и практика артиллерии” З.Бухнера /1710/, підручниками для початкової школи К.Д.Ушинського – "Детский мир. Хрестоматія” /СПб.,1902/, "Родное слово” /СПб.,1908/, виданням, що належало графині О.Кушельовій "Новое краткое понятие о всех науках или Детская настольная книга” /М.1796/ тощо.

Привертає увагу відвідувачів і література з богослів’я, історії християнства. Серед раритетів – "Біблія” грецькою мовою ХУШ ст., подарована першому директору Гімназії вищих наук В.Кукольнику настоятелем Благовіщенського монастиря В.Черняєвим. В експозиції – "Скрижаль”, 1652 року, що входив до складу Шевирьовської бібліотеки, "Житія святих” Д.Ростовського /Туптала/ та ін.

Вражає уяву великоформатне "Євангеліє”, віддруковане в Москві 1689 року, яке прекрасно збереглося і є зразком видавничої справи кінця ХVII ст. Красиво оздоблену шкіряну обкладинку з витисненим рослинним орнаментом має "Біблія” у 2-х томах німецькою мовою XIX ст. Книга ілюстрована кольоровими репродукціями з картин західноєвропейських художників біблейської тематики і є справжнім надбанням для тих, хто хоче вивчити історію християнства.

Музей завоював велику популярність не тільки серед контингенту університету та жителів міста, а й гостей з України та різних країн світу. Його часто відвідують науковці з країн близького та далекого зарубіжжя, представники української діаспори.
Переглядів: 535 | Додав: asmor | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: